РОЗРОБКИ НЕТРАДИЦІЙНИХ МЕТОДИЧНИХ ЗАХОДІВ

1. Семінар заступників директорів освітнього округу

1.1. Методичний міст з елементами психологічного тренінгу «Сучасний учитель на шляху до вдосконалення» (спільне засідання Школи ПД та Школи молодого вчителя).

Методичний міст — одна з активних форм методичної роботи, різновид дискусії. Проводять із метою розвитку практичних навичок. Під час проведення методичного мосту слухачі вдосконалюють свої аналітичні вміння. До участі в цій нетрадиційній формі методичної роботи залучають учителів, керівників різних шкіл, освітніх округів.

Мета засідання: поширення передового педагогічного досвіду роботи; удосконалення педагогічної майстерності; підвищення мотивації професійної діяльності; знаходження оптимальних моделей поведінки в педагогічному середовищі, сприяння психологічній адаптації молодих педагогів до умов роботи в школі.

Учасниками методичного мосту є дві команди: Школа педагогічного досвіду; Школа молодого вчителя.

Заступник директора. Система професійної підготовки учительських кадрів являє собою цілісний процес, у структурі якого особливе місце займає творча діяльність досвідчених педагогів та робота молодих вчителів, їхня адаптація до вимог професії. Школа передового педагогічного досвіду — це одна з форм роботи з підвищення кваліфікації вчителів, форма поширення та впровадження педагогічного досвіду, а також його формування й удосконалення. Передовий педагогічний досвід — це результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, спрямований на розв'язання актуальних завдань навчання й виховання. Робота з молодими вчителями повинна бути систематичною й спрямованою на вдосконалення всіх компонентів готовності молодого спеціаліста до педагогічної діяльності. Практика роботи свідчить, що процес адаптації молодих вчителів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку молодий учитель одержує від досвідчених учителів, колег. Виправдала себе практика участі молодих учителів у різних формах методичної роботи як спостерігачами, так і активними учасниками. Досить перспективною й продуктивною формою вдосконалення професійної майстерності вчителів є спільна діяльність досвідчених і молодих спеціалістів.

Вправа «Привітання» (практичний психолог)

Мета: сприяти встановленню контакту між учасниками команд та налаштуванню на роботу.

Один з учасників каже привітання приблизно в такій формі: «Привіт усім, у кого в цей момент хороший настрій!» Ті, кого стосуються ці слова, разом відповідають: «Привіт!» Вправа повторюється кілька разів.

Вправа «Очікування» (практичний психолог)

Мета: допомогти учасникам методичного мосту усвідомити особисті очікування від заняття.

Учасники записують очікування від роботи, обговорюють їх.

Завдання 1. «Напиши оголошення» (заступник директора)

Ведучий пропонує командам однакові бланки оголошень. Члени команд складають оголошення на тему «У школі є вакансія вчителя. Кваліфікаційні вимоги:...», оформлюють його й роблять презентацію. Ведучий узагальнює відповіді команд, називає схожі та відмінні кваліфікаційні вимоги (схема 1).

Мета: сприяти позитивному самооцінюванню, усвідомленню унікальності кожної людини.

Учасники команд отримують папір, заплющують очі й виконують завдання ведучого: зігнути навпіл, відірвати правий кутик, зігнути навпіл, відірвати лівий кутик, зігнути навпіл, відірвати правий кутик. Звертають увагу на неповторність кожної видиранки.

Висновок: усі ми різні, але це чудово, бо можемо щось для себе запозичити один в одного.

Завдання 2. Створення індивідуальних освітніх маршрутів «Сходинки до вдосконалення» (заступник директора)

Кожен учасник команди отримує аркуш зі «Сходинками до вдосконалення». Кожна сходинка - це крок до досконалості. Потрібно зобразити себе на тій сходинці, де кожен себе уявляє відповідно до своїх професійних досягнень. На нижніх сходинках потрібно означити словами вже досягнуте, а на верхніх - те, чого прагнете досягнути. Учасники команд презентують свої аркуші (див. Схему 2 ).

Дискусія з питання «Шлях вчителя до професійного вдосконалення» (практичний психолог)

Мета: завершити роботу на емоційному піднесенні.

До вправи залучають учасників і гостей семінару. Учасники беруться за руки, уявляють у своїх грудях вогник добра, ніжності, любові, як він збільшується, його сила переходить у праву руку й вливається в долоню того, хто стоїть праворуч, збагачується його любов'ю й рухається далі по колу.

Враження: учасники записують та висловлюють враження від заняття, побажання.

1.2. Психолого-педагогічний брейнстормінг «Особистість керівника в системі управління шкільним колективом»

Психолого-педагогічний брейнстормінг — це нестандартна форма методичної роботи, яка дає можливість виявити загальну ерудицію вчителів, являє собою різновид дискусії, це змагання різних методичних ідей реалізації однієї і тієї самої проблеми.

Психолого-педагогічний брейнстормінг сприяє максимальному долученню членів колективу до спільної групової творчої роботи з підвищення теоретичного та практичного рівнів фахової майстерності. Він дає можливість поєднувати індивідуальні та групові форми роботи з учителями, стимулює їх до творчості.

Мета засідання: ознайомлення керівників із психологічними основами управлінської діяльності в школах нового типу; підвищення психологічної культури сучасного керівника; сприяння розвитку практичних навичок керівництва; створення умов для обміну досвідом роботи.

Проведення психолого-педагогічного брейнстормінгу

Учасники брейнстормінгу об'єднуються в три команди, визначають капітанів. Ведучий оголошує порядок та правила гри. Відповіді команд оцінює методичне журі.

В оцінюванні враховують: правильність; точність; оригінальність; швидкість; активність.

I раунд. Психологічний портрет сучасного управлінця (практичний психолог)

Завдання: створити модель психологічного портрета сучасного управлінця, визначивши риси: інтелектуальні; моральні; вольові.

II раунд. Рольова гра «Стилі керування» (заступник директора)

Успіх керування будь-яким колективом визначається не лише окремими рисами керівника, а й їх інтегральним виявленням у вигляді стилю керування.

Стиль керування — це система засобів діяльності, особливостей поведінки керівника, що постійно повторюється, забезпечуючи успішну реалізацію функцій управління з урахуванням конкретних умов. У вузькому розумінні —це особливості спілкування керівника з людьми.

Найбільш відомою є типологія стилів, запропонована в 30-х роках американським психологом німецького походження Куртом Левітом. Згідно з цією типологією, визначають три типи керівників: демократи; автократи; ліберали.

1. Кожна команда дає характеристику одному із стилів керування.

2. Кожна команда розігрує запропоновану ситуацію відповідно до обраного стилю керування.

Час виконання — 5 хв. На захист — 4 хв. Оцінювання: 10 балів.

III раунд. Директор -— «фізіогноміст» (практичний психолог).

Один із способів навчитись розуміти іншу людину полягає в умінні аналізувати міміку.

Міміка — сукупність рухів частин обличчя людини, що виражають її стан або ставлення до того, що вона сприймає (уявляє, обдумує, пригадує).

Завдання: уважно роздивитися малюнки, на яких зображено емоції, і розшифрувати їх.

Оцінювання: за кількістю правильних відповідей.

«Формування психологічної культури вчителя, який працює в режимі інноваційних технологій»

Вступне слово. Ми зібрались для того, щоб попрацювати над вічною проблемою «як навчати». У світі налічується близько 300 різних інноваційних технологій, які зводяться до тих 20 основних, складові яких ми використовуємо у своїй практиці.

Правила групової роботи: бути активними учасниками; думку кожного слід уважно вислухати; висловлюватися тільки на тему; висловлюватися стисло, по черзі.

Щоб знати, яка енергетика склалась на цю хвилину в нашій аудиторії, щоб знати, що нам очікувати і як працювати, пропоную взяти участь у експрес-діагностиці.

Коло — найбільш енергетична фігура, дія якої ще попереду. Трикутник — дуже активна фігура, активно діє назовні. Квадрат — спокійна, урівноважена фігура, енергетично стабільна. Прямокутник — мінлива й непослідовна фігура. Зиґзаґ —- фігура креативна, імпульсивна, одержима ідеями.

II. Представлення учасників засідання (заступник директора).

Учасники відкритого засідання «Школи управління»: І група—учителі навчально-виховного комплексу; II група — учні 11-го класу навчально-виховного комплексу; III група — директори шкіл району — члени районної творчої групи; група експертів.

III. «Мозковий штурм» (заступник директора)

Слово «культура» з латинської мови означає «обробка», «виховання», «освіта», «розвиток», «вшанування». Ціцерон під культурою розумів, з одного боку, людську діяльність, спрямовану на перетворення природи й так зване олюднення природи, з іншого — спосіб удосконалення духовних сил людини, «її розуму».

Спробуємо з'ясувати всі разом із допомогою «мозкового штурму», що означає поняття «психолого-педагогічна культура вчителя».

IV. Інтерактивна вправа «Мікрофон» (практичний психолог)

Новий час потребує нових підходів. Тому ми й говоримо сьогодні про використання нових технологій, нестандартних підходів у навчанні. Але іноді нове й незрозуміле лякає та відштовхує, його хочеться обійти стороною. Перед тим, як ми наблизимося до проблеми впровадження інноваційних технологій в освіті, прошу дати відповідь на таке запитання: що є для вчителя перешкодою в розробці та впровадженні інновацій?

V. Інтерактивна міні-лекція (заступник директора)

Отже, ми ще раз переконались, що в процесі впровадження інноваційних технологій є чимало перешкод, і їхня наявність або відсутність каже про внутрішню культуру колективу.

За визначенням, яке дає тлумачний словник, культура — це все, що створено людським суспільством та існує завдяки фізичній і розумовій праці людей. Це ступінь досконалості, досягнутий в опануванні певної галузі знань або діяльності. У колективі все відбувається відповідно до законів культурного розвитку, сила внутрішньої культури забезпечує безконфліктність, ефективність зміни шкільного життя. Кожен колектив по-своєму сприймає одні й ті самі впливи, по-різному розвиває й формує власну культуру та культуру кожного вчителя,

І чи не найважливіша роль у цьому процесі відводиться управлінській підтримці інноваційної діяльності, яка починається із створення в колективі особливої атмосфери взаємоповаги, взаєморозуміння, взаємопідтримки, доброти, гуманізму, атмосфери, у якій радіють найменшому успіху колега, де щедро діляться з колегами своїми знахідками.

Заступник директора просить директорів стисло назвати інноваційні технології, які впроваджуються в їхніх педагогічних колективах, пояснити, яка психологічна атмосфера цьому сприяє.

Учителі називають інноваційні технології, які вони застосовують, пояснюють, який психологічний стан при цьому повинен бути. Учні роблять висновок про те, чи відчувають вони на собі впровадження інноваційних технологій і чи має це позитивний вплив на їхнє ставлення до процесу навчання.

Ефективність інноваційних процесів залежить від усвідомлення того, що школа є складною системою, у якій основною формою роботи залишається урок, а головна дійова особа, задля якої існує школа, — учень,

З цього приводу пропоную відповісти на запитання анкети:

Завдання експертам: установити відповідність у відповідях директорів, учителів та учнів з проблеми. Оголошення результатів анкетування.

Групи ставлять по запитанню кожній іншій групі з певної проблеми.

IX. Вправа «Незакінчені речення» (практичний психолог)

Комунікативна культура — структурний компонент професійно-педагогічної культури. Її високий рівень — це умова успішності освітнього процесу й комфортності педагога в його професійній діяльності.

Комунікативна культура виявляється в здатності вести діалог, підтримувати інтерес і активність учнів, орієнтуватися на зворотний зв'язок, бути гнучким, мобільним, відкритим і доброзичливим.

Закінчити отримані речення. Завдання виконують групи.

Директор — це ______________________________________________________

Після виконання завдання кожна група зачитує речення.

Група експертів підбиває підсумки, робить аналіз діяльності команд.

Психолого-педагогічний турнір — це нетрадиційна колективна форма роботи з педагогічними працівниками, спрямована на пошук, розвиток, підтримку прогресивного педагогічного досвіду або пошук нових ідей, шляхів розв'язання актуальних проблем освіти.

Мета: підвищення культури міжособистісного та ділового спілкування в системі «керівник — підлеглий»; ознайомлення керівників із психологічними основами управлінської діяльності в школах нового типу; створення умов для обміну досвідом роботи.

Учасники турніру об'єднуються в три команди. Кожна команда вибирає капітана. Ведучий оголошує порядок та правила гри. Відповіді команд оцінює методичне журі.

Час на підготовку й представлення регламентований.

Оформлення візиток. Представлення членів журі.

I раунд. Психологічна розминка для капітанів. Вправа «Добрий день...» (практичний психолог)

Завдання: кожен із капітанів звертається до своєї команди в ролі новопризначеного директора школи, завершуючи вислів «Добрий день...», виражаючи свої почуття голосом, жестом і т. д.

Інтерактивна міні-лекція «Аспекти культури спілкування» (практичний психолог)

Психологи виокремлюють важливі етико-психологічні аспекти культури спілкування: знання психологічних особливостей людини; знання тих перешкод, які заважають правильному сприйняттю та: оцінюванню іншої людини; уміння точно відреагувати на психологічний стан іншої людини; уміння вибирати стосовно кожного таку форму звертання, яка відповідала б його індивідуальним особливостям; знання та вміння дотримуватися етики, виявляти повагу до людей; головне — постійна спрямованість на іншу людину, намагання більш реально відчути себе в складній системі людських взаємин.

II раунд. Психологічний портрет сучасного директора школи (заступник директора)

Завдання: створити модель психологічного портрета сучасного директора школи, вказавши риси: інтелектуальні; моральні; вольові.

Статистика свідчить: час, необхідний для спілкування з іншими на роботі й удома, ми витрачаємо: 9 % — на письмо, 16% — на читання, 30% — розмовляємо самі, 45 %—слухаємо (точніше, мали би слухати). Щоб визначити своє вміння слухати інших, проведемо тест.

1. Чи стараєтеся ви змінити тему розмови у тих випадках, коли вона або співрозмовник вам нецікаві?

2. Чи дратують вас манери вашого співрозмовника?

3. Чи може невдале висловлювання співрозмовника спровокувати вас на грубощі?

4. Чи уникаєте ви можливості вступати в розмову з незнайомою або малознайомою людиною?

5. Чи маєте ви звичку перебивати свого співрозмовника?

6. Чи робите ви вигляд, що уважно слухаєте, а самі думаєте зовсім про інше?

7. Чи змінюється ваш той, голос, вираз обличчя залежно від того, хто ваш співрозмовник?

8. Чи змінюєте ви тему розмови, якщо співрозмовник зачепив неприємну для вас проблему?

9. Чи виправляєте ви співрозмовника, якщо в його мові є неправильно вимовлені слова, назви, вульгаризми?

10. Чи буває у вас іронічний тон у ставленні до співрозмовника?

Варіанти відповідей; майже завжди— 2 бали; у більшості випадків — 4 бали; іноді — б балів; рідко — 8 балів; майже ніколи — 10 балів.

«Середній бал» слухачів — 55. Якщо ви набрали 62 бали, то рівень ваших здібностей як слухача «вищий від середнього».

III раунд. Рольова гра «Стилі керування» (заступник директора)

Ведучий. Успіх керування будь-яким колективом визначається не лише окремими рисами керівника, а їх інтегральним виявленням у вигляді стилю керування.

Завдання; кожна команда інсценізує один із стилів керування в заданій ситуації.

1. Після дзвінка на урок двоє вчителів п'ють каву. Заходить директор...

3.У трудовий колектив надійшла безкоштовна путівка на екскурсію. Охочих поїхати виявилось троє. Дії директора.

Хвилинка відпочинку «Подарунок жестом» (практичний психолог)

Жест — безумовно важливий знак спілкування. Він допомагає правильніше, точніше зрозуміти мовця. А в деяких випадках він може бути і єдиним засобом спілкування, коли ми, наприклад, не знаємо мови.

Завдання: кожна команда робить подарунок журі на невербальному рівні — жестами показує, що саме хоче подарувати. Після закінчення вправи проводять стисле обговорення — уточнення, що саме подаровано.

IV раунд. Формулювання усних розпоряджень (заступник директора)

Кожна команда отримує формулювання малоефективного усного розпорядження.

Завдання: відкоригувати це формулювання на оптимальне й бажане.

Тексти розпоряджень: Підготуйте мені на четвер звіт про роботу вашої кафедри. Мені це потрібно для доповіді в управлінні. Я хочу, щоб ви нарешті почали працювати по справжньому. Ці ваші фокуси зовсім не потрібні. Ви зараз поїдете в райво. Я хочу, щоб ви шали звіт, зрозуміло?

2.3. Методичний практикум з елементами психологічного тренінгу «Привіт! Я — конфлікт»

Проблема зростання рівня конфліктності серед педагогів та учнів загальноосвітніх шкіл гостро постала останнім часом. Звісно, вона існувала завжди як специфічна проблема педагогічного середовища. А сьогодні до неї додалися умови нашого сьогодення: деформується навчальна установка вчителів та учнів; знижується престиж освіти, відбувається переоцінка цінностей. Перевантаження педагогів заважає їм задовольняти потреби в саморозвитку, повноцінному відпочинку, а зниження рівня життя спричиняє знервованість, підвищення тривожності та агресивності. Часто завучу школи доводиться спостерігати конфліктні ситуації та перебувати в їх епіцентрі. Ось чому йому так важливо знаходити правильні шляхи розв'язання конфліктів, а також навчитися виховувати й виробляти в собі толерантність і доброзичливість.

І. Знайомство. Вправа «Привітання» (практичний психолог)

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості.

Хід вправи: учасники сідають у тло, кожен по тлу називає своє ім'я й вітається з групою.

II. Експрес-опитування (практичний психолог)

Мета: актуалізація знань учасників практикуму.

Письмово або усно дайте відповіді на запитання:

1. Як ви вважаєте, «конфлікт» і «конфліктна ситуація» — це синонімічні поняття?

2. Пригадайте конфліктну ситуацію, яка траплялася з вами в шкільному колективі.

5. Як ви вважаєте, конфлікти приносять шкоду чи користь?

ІII. Інтерактивна міні-лекція «Привіт! Я — конфлікт!» (заступник директора)

Конфлікт — це процес різкого загострення протиріч і боротьби двох чи більше сторін — учасників конфлікту під час розв'язування проблеми, що має особисту значущість для кожного. Він супроводжується негативними емоційними переживаннями. У перекладі з латинської означає «зіткнення».

Наука конфліктологія доводить, що конфлікт складається з: проблеми; учасників; інциденту; конфліктної ситуації.

Конфліктність особистості—це низка особистих рис, що зумовлені певними психотравмами й внутрішніми конфліктами, які спричиняють негативний викид емоцій і розвиток конфліктних рис поведінки.

Риси характеру, властиві конфліктній особистості: бажання домінувати за будь-яких обставин; бути псевдопринциповим (занадто принциповим); надмірна прямолінійність у висловлюваннях і судженнях; критика необґрунтована й неаргументована; поганий настрій і дратівливість; консерватизм мислення, стереотип поглядів, переконань; хибне уявлення про те, що слід казати «всю правду» у вічі; хибне прагнення до незалежності; несправедлива оцінка вчинків і дій інших; зайва ініціатива, що, будучи накинутою, спричиняє конфліктну ситуацію. з'ясувати ставлення до конфлікту осіб, що з ним не пов'язані. установити варіанти ймовірних виходів із конфлікту. визначити способи, за допомогою яких ви особисто можете розв'язати проблему.

IV. Рольова гра «Розв'яжи проблему» (практичний психолог)

Мета: опрацювати конструктивні стратегії виходу з конфліктних ситуацій.

Хід вправи. Психолог об'єднує всіх учасників у чотири групи. Кожна група виконуватиме відведені їй ролі: перша група — вчителів, друга — учнів, третя — адміністрації, четверта — батьків.

1. Написати перелік причин, які можуть призвести до конфліктних ситуацій, відповідно до своїх ролей.

2. Вигадати або згадати якусь конфліктну ситуацію зі шкільного життя й розіграти її відповідно до своїх ролей.

3. Кожна група обирає одну проблему й пропонує шляхи її розв'язання відповідно до своїх ролей, використовуючи отримані знання.

Рефлексія: як ви почувалися під час гри і як ви почуваєтесь після її завершення?

Інструкція. Візьміться заруки, уявіть у своїх грудях вогник добра, ніжності, любові, уявіть, як він збільшується, його сила переходить у праву руку й вливається в долоню того, хто сидить праворуч, збагачується його любов'ю та рухається далі по колу. Потім любов повертається, збагачена від сердець інших учасників групи.

Рефлексія: що вам спадало на думку під час виконання цієї вправи, чому все відбувалося саме так?

Скористайтеся тестом, вибравши тільки по одній відповіді на кожне поставлене питання.

1. У громадському транспорті почалася палка суперечка. Ваша реакція:

б) стисло висловлююсь на захист сторони, яка, я вважаю, має рацію;

в) активно втручаюся, чим спричиняю обурення інших.

2. Чи виступаєте ви на зборах з критикою керівництва?

б) тільки якщо маю для цього достатньо підстав;

в) критикую з кожного приводу й не тільки керівництво, а і його захисників.

4.Черги ввійшли в наше життя. Як ви реагуєте, якщо хтось іде в обхід.

а) обурююсь, але тільки в душі, загалом мовчу;

в) проходжу вперед і починаю контролювати порядок.

5. Удома на обід подали недосолену страву. Ваша реакція?

в) не втримаюсь і, може, демонстративно відмовлюсь від їжі.

6. Якщо надворі або в транспорті вам наступили на ногу...

7. Якщо хтось із близьких купив річ, яка вам не подобається:

8. Не пощастило в лотереї. Як ви до цього поставитеся?

а) намагатимусь бути байдужим, але в душі дам собі слово ніколи більше не брати участі в ній;

б) не приховаю сум, але поставлюся до цього з гумором, обіцяючи взяти реванш;

Якщо ви набрали: від 20 до 24 балів — ви тактовні й неконфліктні, легко уникаєте суперечок і конфліктів; від 11 до 19 балів — у вас слава конфліктної людини, але насправді ви конфліктуєте лише тоді, коли немає іншого виходу та інші знаряддя вичерпали себе; до 10 балів — суперечки й конфлікти — це те, чим ви живете. Критикуючи інших, ви не чуєте зауважень на свою адресу. Дуже важко тим, хто знаходиться поруч із вами, «можете з'їсти живцем».

2.4. Круглий стіл з елементами психологічного тренінгу «Соціально-комунікативна компетентність учителя»

Метод круглого столу передбачає зустріч за круглим столом з певної проблеми, обговорення, обмін думками.

Мета засідання: розширити й закріпити знання учасників семінару про компетентність як педагогічне явище. Формувати ключові компетенції вчителя, зокрема соціально-комунікативну.

Форма роботи: круглий стіл з елементами психологічного тренінгу.

II частина — практична (вироблення навичок відкритого спілкування і взаємодії).

Практичний психолог. Сьогодні ми продовжуємо роботу психолого-педагогічного семінару, присвяченого професійній компетентності вчителя, але вже в малій групі. У методичному кабінеті зібралась творча група вчителів, яка працює над проблемою «Компетентність учителя».

I. Вправа «Очікування» (практичний психолог)

Мета: допомогти учасникам семінару усвідомити

особисті очікування від заняття, скоригувати план роботи відповідно до очікувань.

Хід вправи. Учасники на паперових фруктах записують свої очікування від заняття. Потім, зачитуючи свої очікування, прикріплюють їх до дерева, зображеного на плакаті.

Заступник директора. А зараз повернемось до матеріалів нашого попереднього семінару, пригадаємо деякі ключові поняття і їх визначення.

Компетенція — це сукупність взаємопов'язаних рис та вмінь особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до певного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії щодо них.

Компетентність — це володіння людиною відповідною компетенцією, що передбачає її особисте ставлення до предмета діяльності.

Компетентність учителя є набором знань, умінь, навичок, здібностей, цінностей, способів діяльності, що дає можливість учителю ефективно працювати, сприяє особистому успіху, покращує якість навчально-виховного процесу.

III. Представлення результатів дослідження «Модель компетентного вчителя» (заступник директора)

На основі результатів досліджень, проведених серед учителів нашого навчально-виховного комплексу, було складено модель компетентного вчителя:

1. Соціально-комунікативна компетентність: рольова ідентифікація; комунікативні здібності; організаторські здібності; емпатія; рефлексія.

2. Професійна компетентність: досконале знання предмета; педагогічна майстерність; ерудиція; здібність до інноваційної діяльності; самоосвітня діяльність.

3. Загальнокультурна компетентність: педагогічна тактовність; стиль діяльності;

ціннісні орієнтації; імідж; мовленнєві навички.

4. Інформаційно-технологічна компетентність: комп'ютерна грамотність; інформаційна культура; використання комп'ютера на уроці.

5. Здоров'язбережна компетентність: фізичне здоров'я; психічне здоров'я; соціальне здоров'я; духовне здоров'я.

Практичний психолог. Члени творчої групи вчителів мали домашнє завдання: ознайомитися з різними підходами до визначення ключових компетентностей у європейських країнах. Група успішно впоралася із завданням. Надаємо слово керівнику творчої групи.

IV. Презентація домашньої роботи (керівник творчої групи)

Ключові компетентності європейських країн

Австрія: предметна, соціальна, особистісна, методологічна.

Бельгія: мотиваційна, функціональна, соціальна, здатність діяти самостійно.

Німеччина: інтелектуальна, соціальна, навчальна, ціннісні орієнтації.

Практичний психолог. Ми бачимо, що в кожному з підходів є соціальна компетентність, складовими якої є комунікативна, моральна, правова, етична, соціально-психологічна компетентності. Отже, сучасному вчителю для реалізації успішної педагогічної діяльності вкрай необхідно оволодіти компетентністю в комунікативно-соціально-морально-етично-правовій сфері.

V. Інтерактивна гра «Мікрофон» (практичний психолог)

Учителям пропонують уявити, що перед дверима школи їх зустрічає кореспондент і питає: «Скажіть, будь ласка, чому ви прийшли на роботу?» Учасники гри відповідають і роблять висновки.

Практичний психолог. Відомо, що проблема оцінювання компетентнішого рівня вчителя є новою та дуже складною, тому що поняття «компетентність» досить складне та багаторівневе утворення.

Способом валідних методик, тестів та опитувальників оцінено рівень соціально-комунікативної компетентності вчителів нашої школи:

1. Діагностика рівня комунікабельності вчителів Чорноострівського НВК: товариськість б'є ключем — 13 %; дуже товариські — 29 %; нормальна комунікабельність — 54%; певною мірою товариські — 4%.

2. Гістограма рівня потреби в спілкуванні вчителів.

3. Діагностика рівня комунікативної культури вчителів: безумовно висока — 71%; переважно позитивна — 29 %.

VI. Психологічна розминка «Чорноострівський дощ»

Ведучий пропонує спробувати зробити «Чорноострівський дощ», для чого потрібно повторити рухи. В Чорному Острові здійнявся вітер (потерти долоні), починає накрапати дощ (клацати пальцями), дощ посилюється (легеньке плескання в долоні), починається злива (сильне плескання), град, справжня злива (тупіт ногами), буря стихає (сильне плескання), дощ стає меншим (легеньке плескання в долоні), поодинокі краплі падають на землю (клацати пальцями), тихий шелест вітру (потирання долонь), сонце (руки догори).

Мета: сприяти позитивному самооцінюванню,

Хід вправи. Кожен учасник отримує аркуш паперу форматом А-4. Необхідно без ножиць, тільки руками вирізати фігурку Бінго — силует людини. Далі кожен на Бінго пише з одного боку — що він дає людям, а з іншого — чого від них очікує.

Потім кожен учасник ділиться своїми думками.

VIII. Вправа «Робота над колажем» (практичний психолог)

Матеріали: журнали, ватмани, ножиці, клей, кольоровий папір, фломастери.

Хід вправи. Психолог пропонує групі об'єднатися в пари. Кожна пара отримує завдання створити картину «соціально-комунікативної компетентності вчителя».

Учасники записують та висловлюють враження від заняття, побажання.

На наступному занятті ми розглянемо питання професійної компетентності вчителя. Тому домашнім завданням буде створення презентації з цього питання.

Ділова гра з елементами психологічного тренінгу «Формування мотивації навчальної діяльності учнів»

Ділова гра — це метод навчання професійної діяльності шляхом її моделювання, близького до реальних умов, з обов'язковим динамічним розвитком ситуації, завдання чи проблеми, яку слід розв'язати відповідно до рішень та дій її учасників.

У процесі ділової гри відбувається діалог на професійному рівні, зіткнення думок і позицій, взаємна критика гіпотез і пропозицій, їх обґрунтування й зміцнення, що приводить до появи нових знань, сприяє набуттю досвіду розв'язання професійних завдань і психолого-педагогічних ситуацій.

Засідання для створення педагогічного проекту «Формування мотивації навчальної діяльності учнів»

I. Вступ (заступник директора з навчально-виховної роботи)

Важливою складовою структури науково-методичної роботи навчально-виховного комплексу є колективні форми роботи, серед яких — засідання динамічної групи «Педагогічні проекти». Необхідність створення такої динамічної групи зумовлена результатом діагностування стану методичної роботи в школі.

Педагогічне проектування може бути успішно застосоване в управлінській діяльності, у методичній роботі з педагогічним колективом, в організації роботи вчителів та навчальній діяльності учнів. Ефективне використання проектної діяльності сприяє інтенсифікації процесу вдосконалення педагогічної діяльності вчителів, популяризації методу проектів серед учителів, згуртуванню педагогічного колективу на основі спільної науково-дослідницької діяльності.

Ефективність проектного навчання зумовлена ще й такими чинниками: воно є особистісно орієнтованим; використовує багато дидактичних підходів; самовмотивоване; дає змогу навчатися на особистому досвіді.

Засідання динамічної групи «Педагогічні проекти» відбудеться у формі ділової гри з елементами психологічного тренінгу. Тепер ділові ігри широко застосовують під час розв'язання завдань удосконалення керування, прийняття планових і виробничих рішень, підвищення кваліфікації вчителів. Проведення ділової гри — це розгортання особливої діяльності учасників на імітаційній моделі.

Ознайомлення з основними принципами роботи.

Уявіть, що ви потрапили в райський сад. Походжаючи в ньому, можна спостерігати велику кількість фруктових дерев. Оберіть фрукт із того дерева, яке вам найбільше подобається, і дайте відповідь на запитання: «Який я фрукт». Дайте характеристику собі через метафору: якби ви були фруктом, то яким? Опишіть сорт, смак, стиглість, колір тощо (кожен, асоціюючи себе з певним фруктом, розповідає, який він). От ми з вами й познайомились.

IV. Мотивація, оголошення теми й мети засідання (заступник директора)

Запрошую всіх присутніх до участі в засіданні динамічної групи «Педагогічні проекти» у формі ділової гри з елементами психологічного тренінгу на тему «Формування мотивації навчальної діяльності учнів».

Чому одні учні охоче йдуть до школи, а інші відмовляються вчитися й прогулюють уроки? Чому хтось успішно вписується в шкільний соціум, а в когось суцільні проблеми? Мотивація, її формування й корекція лежать в основні шкільних успіхів та негараздів.

Багато проблем сучасної шкільної освіти є актуальними не лише для вчителів, батьків та шкільних психологів. Насамперед вони позначаються на розвитку самої дитини, її поведінці, навчанні. Низька успішність, шкільна дезадаптація, недостатній рівень культури, що безпосередньо впливає на поведінку й спілкування учня,—далеко не повний перелік труднощів, з якими маємо справу щодня.

Однією з проблем, що заслуговує особливої уваги, є відсутність інтересу до навчання, небажання дитини ходити до школи. Запитання: «Навіщо ти навчаєшся?» -— часто заганяє в глухий кут. Дитина прагне уникнути відповіді, тому що не знає її або не може чітко сформулювати.

Нетрадиційність роботи полягає в тому, що в нас працюють три незалежні групи: управлінці — молоді директори й завучі шкіл; учителі — члени динамічної групи Сарненської ЗОШ ІІ ст.. – економіко-правового ліцею «Лідер»; учні — 11-класники Сарненської ЗОШ ІІ ст.. – економіко-правового ліцею «Лідер».

Оцінюватиме роботу група експертів. У результаті нашої роботи мають бути створені описи проектів із проблеми формування мотивації навчальної діяльності учнів — відповідно: управлінський, учительський, учнівський.

Мета: визначити сподівання й очікування учасників щодо тренінгу.

Хід вправи. Учасники на «паперових» фруктах записують свої очікування від тренінгу. Потім, зачитуючи свої очікування, прикріплюють їх до дерева, зображеного на плакаті.

Кожна група отримує бланк опису проекту й добірку матеріалів, які стануть у пригоді в підготовці проекту.

1. Назва проекту: «Формування мотивації навчальної діяльності учнів».

2. Учасники проекту: учителі Сарненської ЗОШ ІІ ст.. – економіко-правового ліцею «Лідер» — члени динамічної групи.

3. База реалізації проекту: Сарненська ЗОШ ІІ ст.. – економіко-правовий ліцей «Лідер».

1. Назва проекту: «Формування мотивації навчальної діяльності учнів».

2. Учасники проекту; учні 11-х класів Сарненської ЗОШ ІІ ст.. – економіко-правового ліцею «Лідер».

3. База реалізації проекту: Сарненська ЗОШ ІІ ст.. – економіко-правовий ліцей «Лідер».

1. Назва проекту: «Формування мотивації навчальної діяльності учнів».

2. Учасники проекту: члени районної школи молодого керівника — директори та заступники директорів шкіл.

3. База реалізації проекту: Сарненська ЗОШ ІІ ст.. – економіко-правовий ліцей «Лідер».

6. Характеристика проекту (необхідне підкреслити).

За кінцевим результатом: теоретико-практичний, практико орієнтований, теоретичний.

За змістом: міжпредметний, позапредметний, надпредметний.

За кількістю учасників: колективний, індивідуальний (парний, груповий).

За тривалістю: міні-проект, короткочасний, тривалий, навчальний рік.

За ступенем самостійності: репродуктивно-дослідний, частково-пошуковий, дослідний, експериментально-дослідний.

За типом контактів: внутрішній, зовнішній, міжнародний.

7. Термін реалізації проекту: вересень 2007 — травень 2008 року.

9. Ресурси: людські (вчителі та учні); матеріально-технологічні (дидактичний матеріал до уроків); інформаційні (наукова література, енциклопедії, технічні засоби навчання, програмне забезпечення).

Розробити етапи та завдання реалізації проекту.

X. Підбиття підсумків (практичний психолог)

Мета: усвідомлення учасниками того, якою мірою реалізовано їхні очікування щодо тренінгу.

Пропоную вам відповісти на запитання: Чи справдилися ваші очікування? Які знання ви здобули? Як ці знання ви використаєте у своєму подальшому житті? Що ви взяли особисто для себе?

Оцініть вашу особисту активність під час семінару.

проблеми формування мотивації навчальної діяльності учнів

1. Назвіть найвдаліші методи й прийоми створення позитивного настрою в учнів на уроці.

2. Які методи й прийоми мотивації навчальної діяльності ви вважаєте найоптимальнішими?

3. Яким із них ви віддаєте перевагу у своїй роботі?

4. Як саме під час підготовки до уроку, обираючи методи та прийоми мотивації, ви враховуєте: специфіку класу; індивідуальні можливості учнів; умови роботи на уроці.

5. Чи склалась у вас своя система методів мотивації навчальної діяльності?

6. Чи вдається вам виробити в учнів раціональні способи розумової праці й навички самоорганізації; якщо так, то якими методами й засобами?

7. Чи часто ви створюєте такі умови на уроці, коли в учня активно формуються елементи «само» (самоконтролю, самоаналізу, самооцінювання)?

8. Який стиль спілкування з учнями на уроці для вас є пріоритетним: авторитарний; демократичний; ліберальний.

9. Який тип навчальної діяльності у вас переважає: репродуктивний; конструктивний; творчий.

10. Яких уроків у вас більше: на яких досягнуто поставленої мети; частково досягнуто мети; не досягнуто мети.

11. Чи складно вам обирати методи та прийоми мотивації навчальної діяльності?

Опитувальник для оцінювання мотивації досягнення мети (Т. Елере)

В опитувальнику уважно прочитайте кожне речення й оцініть, наскільки те, що в них стверджується, відповідає тому, що ви зазвичай думаєте, робите, переживаєте. Якщо ви згодні, поставте знак «+», не згодні — «-».

1. Коли треба зробити вибір між двома варіантами, його краще зробити швидше, ніж відкласти.

2. Мене дратує, коли не можу стовідсотково виконати завдання.

3. Коли я виконую завдання, це виглядає так, начебто я все ставлю на карту.

4. Коли виникає проблемна ситуація, я найчастіше приймаю рішення одним з останніх.

5. Коли два дні поспіль я нічим не зайнятий, мені неспокійно.

9. Коли я відмовляюся від складного завдання, то потім караю себе, тому що знаю, що я досяг би успіху.

10. У процесі виконання завдань я потребую невеликих пауз, відпочинку.

12. Мої досягнення в роботі не завжди однакові.

13. Мене більше цікавлять інші заняття, ніж ті, які я маю виконати.

15. Я знаю, що мої товариші вважають мене людиною справи.

16. Перешкоди роблять мої рішення більш виваженими.

18. Коли я виконую завдання без натхнення, це зазвичай помітно.

19. Виконуючи завдання, я не розраховую на допомогу інших.

20. Іноді я відкладаю те, що маю зробити сьогодні.

21. Потрібно покладатися тільки на самого себе.

23. Коли мені потрібно виконати важливе завдання, я ні про що інше не думаю.

25. Наприкінці канікул я зазвичай радію, що незабаром знову навчатимусь.

26. Коли я налаштований на виконання завдання, то виконую його краще.

27. Мені простіше й легше спілкуватися з учнями, які можуть завзято працювати.

28. Коли в мене немає справ, я відчуваю, що мені дискомфортно.

29. Мені доводиться виконувати відповідальну роботу частіше за інших.

30. Коли мені доводиться приймати рішення, я намагаюся робити це якнайкраще.

32. Мої успіхи якоюсь мірою залежать від моїх колег по навчанню.

36. Я зазвичай мало уваги звертаю на свої досягнення.

37. Коли я працюю разом з іншими, моя робота дає більші результати, ніж робота інших.

38. Коли я за щось беруся, то часто не доводжу до кінця.

39. Я заздрю учням, що не дуже завантажені роботою.

41. Коли я впевнений, що я на правильному шляху, для доведення своєї правоти можу вдатися и до крайнощів.

1 бал за кожну відповідь «так» на запитання 2—5, 7—10, 14—17, 21, 25—30, 32, 34,37, 41 і за кожну відповідь «ні»—- на запитання 6, 13, 18, 20, 24, 31, 36, 38 і 39. Відповіді на пункти 1, 11, 12,19, 22, 23, 33, 35 і 40 не враховуються.

Якщо-сума балів менша за 10, мотивація до успіху невисока, за 11—21 — середня, за 22 і більше балів — висока.

1. Який навчальний предмет найскладніший і чому?

2. Який навчальний предмет вам найбільше подобається, дає глибокі й міцні знання?

3. На уроках з яких предметів найчастіше використовують ділові ігри, семінари, експерименти та досліди, перегляд діафільмів, конкурси, вікторини?

4. На уроках з яких предметів вас найчастіше опитують?

5. Як часто й на яких уроках вам дають індивідуальні завдання?

6. Які навчальні предмети корисні для вашого майбутнього, а які можна було б і не вивчати?

7. Чи є урок або виховний захід, який справив на вас глибоке враження? Чим саме?

8. Що, на вашу думку, вам вдається робити найкраще в школі? Що хотілося б зробити?

9. Що, на вашу думку, вам вдається робити найкраще в позаурочний час (удома, надворі...)?

10. Чим вам подобається займатись у вільний час?

6. Я навчаюся, щоб не відставати від товаришів.

8. Я навчаюся тому, що в наш час не можна бути невігласом.

9. Я навчаюся тому, що мені подобається вчитель.

Педагогічна рада — колегіальний орган управління школою. Ефективність роботи педагогічної ради залежить від продуманого вибору форми її проведення, від постійного удосконалення технології моделювання підготовчого періоду.

Мета педради: підвищити психолого-педагогічну грамотність щодо методів активізації та взаємної діяльності учителя й учнів, розглянути психологічні чинники джерел формування пізнавальних інтересів учнів.

У час розбудови української національної школи проблема формування активної творчої особистості є досить актуальною. Як саме формувати пізнавальну активність? Як розвивати пізнавальний інтерес? Як прищеплювати прагнення самостійної пошукової діяльності? Як краще організувати сучасний урок? Які методи обрати?

Ці питання ми, учителі, розв'язуємо щодня. Сучасна психологія та педагогіка пропонують учителю великий вибір методів та прийомів, за допомогою яких він зможе ефективно розв'язувати найскладніші завдання.

Педагогічна грамотність застосування методу залежить від правильності його вибору відповідно до конкретних завдань.

Проблемні питання для аналізу: Джерела формування пізнавальних інтересів учнів. Формулювання завдань майбутньої навчально-пізнавальної діяльності. Урахування вчителем початкового стану пізнавальної діяльності учнів класу. Використання на уроці методів проблемно-розвивального навчання. Вироблення в учнів специфічних видів пізнавальної діяльності.

Для роботи вчителі об'єднуються в групи: кафедра вчителів суспільно-гуманітарних наук; кафедра вчителів природничих наук; кафедра вчителів точних наук; кафедра вчителів початкових класів.

Завдання 1. Суть пізнавального інтересу (заступник директора)

Кожна кафедра висловлює свої судження щодо поняття «пізнавальний інтерес». Відповіді записують на окремих аркушах. Керівники науково-методичних кафедр пояснюють записані судження. Ведучий виокремлює подібні з них у групи. Робить висновок.

Пізнавальний інтерес — це: вибіркова спрямованість особистості, зорієнтована на пізнання однієї або кількох навчальних галузей, їх предметного змісту, а також процесу діяльності, вона характеризується тенденцією заглиблюватись у суть того, що пізнається; спосіб живого навчання, що цікавить учнів як сильний мотив окремих дій; процес, який формується в діяльності; пізнавальний інтерес — це внутрішній мотив, який ґрунтується на природній потребі людини;

Після з'ясування проблеми проводять гру «Кути».

Завдання 2. Гра «Кути» (практичний психолог)

Вчителі по групах розміщуються за столами в чотирьох кутах приміщення. Кожна група отримує олівець одного кольору й завдання за 3 хв написати: І група — що означає поняття «пізнавальний інтерес»; II група — що заважає вчителю розвивати в учнів пізнавальний інтерес; III група — що спонукає вчителя розвивати в учнів пізнавальний інтерес; IV група — що є важливою умовою формування в учнів пізнавального інтересу.

За сигналом групи по колу переходять до іншого кута, ознайомлюються з думкою попередників, олівцем свого кольору дописують свою думку щодо нового питання. Так відбувається доти, доки група не повернеться до свого кута. Потім відбувається обговорення думок по колу, учасники відпрацьовують єдину думку з питань гри.

Завдання 3. Вправа-модель «Джерела формування пізнавальних інтересів учнів» (практичний психолог)

Мета: сприяти актуалізації розуміння вчителями джерел формування пізнавальних інтересів учнів.

Матеріали: ватман, кольорові олівці, кольоровий папір, ножиці, клей.

Завдання: зобразити модель колективу, у якому існують і розвиваються різні джерела формування пізнавальних інтересів учнів. На виготовлення моделей — 10 хв.

Презентація проектів. Зібрану інформацію узагальнюють і роблять висновок.

У психолого-педагогічній літературі розрізняють два джерела формування пізнавального інтересу: зміст навчального матеріалу; процес навчання.

Готуючись до уроку, необхідно чітко уявити, які знання слід повідомити учням насамперед, які нові поняття розкрити і яким чином їх розвивати. Продумати, що з матеріалу, засвоєного раніше, необхідно повторити для глибшого його закріплення в пам'яті учнів. Поміркувати, якими новими вміннями озброїти учнів і які з них відпрацювати до перетворення в навички.

Щоб залучити учня до активної діяльності, до процесу самостійного пошуку, слід створювати спеціальні навчальні ситуації: захищати свою позицію; обстоювати свою думку; використовувати набуті знання.

Завдання 4. Компоненти пізнавальної діяльності (заступник директора)

У навчальному процесі компоненти пізнавальної діяльності реалізуються не ізольовано, а у взаємозв'язку. Як правило, повноцінне засвоєння нових знань передбачає використання як специфічних, так і логічних дій.

Кожна команда отримує опорну картку, яку потрібно дописати, інформацію узагальнити.

Завдання 5. Узагальнення результатів анкетування, проведеного практичним психологом під час підготовки до педради з визначення ступеня інтенсивності пізнавального інтересу в учнів.

1. Як часто учень виконує розумову роботу впродовж тривалого часу (година-півтори — для молодшого школяра, кілька годин без перерви — для підлітка):

2. Чому віддає перевагу школяр, коли поставлено запитання на кмітливість:

3. Чи багато учень читає додаткової літератури:

4. Наскільки емоційно учень ставиться до цікавого для нього заняття, пов'язаного з розумовою роботою:

Відповідь а) свідчить про сильно виражений пізнавальний інтерес. Відповідь в) — про низький рівень пізнавального інтересу.

1. Прийняти «Методичні рекомендації щодо врахування психологічних аспектів під час активізації

2. пізнавальних інтересів в умовах гуманізації навчально-виховного процесу».

3. На засіданнях науково-методичних кафедр опрацювати методичні рекомендації, розробити конкретні форми роботи на різних етапах уроків.

4. Провести психолого-педагогічний семінар на тему «Чи завжди навчання школярів проходить із захопленням».

Психолого-педагогічний ринг «Діалогічне спілкування»

У психолого-педагогічному ринзі беруть участь заступники директорів, керівники методичних об'єднань шкіл округу та окружний практичний психолог.

Успіх методичного заходу залежить від його організації та долучення учасників до підготовки. Підготовчий етап бажано розпочати не пізніше як за місяць до проведення рингу.

1. Попереднє інформування учасників про тему, мету, умови, завдання та дату проведення рингу.

2. Створення інформаційних куточків у школах округу. У них подано оголошення, завдання, умови, списки рекомендованої літератури та членів журі.

3. Виставка матеріалів та необхідної літератури.

4. Підготовка матеріального забезпечення рингу: табличок з назвами груп чи команд, карток із завданнями, необхідних таблиць, схем, призів.

5. Консультування учасників у разі необхідності, надання їм певної допомоги.

Мета рингу: ознайомити учасників рингу із специфікою навчального діалогу як особливого виду спілкування; сприяти розвитку практичних навичок діалогічного спілкування; активізувати та розширити понятійний апарат педагогів, поглибити їхні теоретичні та практичні знання з даної проблеми; стимулювати прагнення вчителів до пошуку, творчості; створити умови для обміну досвідом роботи між учителями шкіл округу.

Проведення психолого-педагогічного рингу

Учасники рингу об'єднуються в три команди. Склад команд та їхні капітани визначені заздалегідь. Ведучий оголошує порядок та правила гри. Відповіді команд оцінює методичне журі.

В оцінюванні враховують:правильність; точність; оригінальність; швидкість; активність.

І раунд. Мозковий штурм (заступник директора)

Кожна команда отримує великий аркуш паперу із заданою темою «Діалог».

Завдання: записати усі можливі слова-асоціації із заданим словом. Через 3 хв капітани команд проводять звіт з мозкового штурму й вивішують аркуші.

II раунд. Рольова гра «Стилі спілкування» (практичний психолог)

Діалог — це взаємодія рівноправних суб'єктів спілкування. Але все ж таки в діалогічному просторі класу особа, яка має бути організатором діалогу. Це—вчитель.

Завдання: кожна команда дає характеристику одному з стилів психолого-педагогічного спілкування (авторитарному, демократичному, ліберальному).

III раунд. Бліцтурнір «Вивчення прикладів з практики» (заступник директора)

Завдання: ведучий презентує командам проблемну ситуацію із шкільного життя. Після обговорення команда представляє свій варіант розв'язання цієї ситуації.

Учитель дає учневі завдання, а той не хоче його виконувати й при цьому заявляє: «Я не хочу цього робити». Якою повинна бути реакція вчителя?

Учень, побачивши вчителя, коли той увійшов до класу, каже йому: «Ви виглядаєте втомленим і пригніченим». Як на це повинен відреагувати вчитель?

Учень каже вчителю: «Мені не подобається те, що ви сказали». Якою повинна бути реакція вчителя.

У класі контрольна робота. У той самий день у одного зі школярів —день народження. Хлопчик прийшов до класу святково одягнений, щасливий, пригостив однокласників цукерками. Перевіряючи його роботу, учителька знайшла багато помилок, є загроза двійки. Як бути?

У класі є учень із низьким рівнем знань, проте однокласники до нього приязно ставляться й часто просять за нього вчителя. Як бути вчителю?

IV. Вправа «Моделі спілкування» (практичний психолог)

Учасники рингу отримують малюнки, на яких схематично зображено різні моделі спілкування педагогів із дітьми. За змістом малюнка кожна команда описує відповідну модель спілкування. Проводять захист.

Монблан — педагог над класом, царює у світі знань, мало цікавиться особистістю дитини, взаєминами.

Китайська стіна — педагог визначає дистанцію між собою й учнями, намагається повідомити інформацію, а не навчити.

Локатор -— взаємини з дітьми вибіркові, працює або із сильними, або зі слабкими.

Робот — діє на основі програми, не звертаючи уваги на обставини, які потребують змін у спілкуванні.

Я сам — учитель головний ініціатор педагогічного процесу, знищує всі форми учнівської ініціативи.

Гамлет — має постійні сумніви: чи правильно його зрозуміють, чи правильно витлумачать.

Товариш — переважають дружні стосунки. Але якщо на них засновано спілкування, то воно може втратити діловий контекст і набути особистісного, змісту.

Чую тільки себе — педагог чує тільки себе, зайнятий своїми думками, не завжди відчуває партнера, не налаштований на дітей.

Методичний ринг — це форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань слухачів, є однією з форм педагогічної самоосвіти, діяльністю всього колективу з вирішення однієї з актуальних для школи проблем. Методичний ринг дає можливість виявити загальну ерудицію педагогів, є різновидом дискусії.

Мета рингу:ознайомити вчителів із сучасними інноваційними педагогічними технологіями; актуалізувати та розширити понятійний апарат педагогів, поглибити їхні теоретичні та практичні знання з проблеми; показати необхідність науково обґрунтованого впровадження сучасних технологій у практику роботи; стимулювати прагнення вчителів до пошуку, творчості; створити умови для обміну досвідом роботи, педагогічних знахідок.

Склад груп та їх капітани визначені заздалегідь. Ведучий оголошує порядок та правила проведення гри й розпочинає перший раунд. Відповіді команд оцінює методичне журі.

Усвідомлення суспільством того, що новій Україні потрібні люди з високим творчим потенціалом, здатні вивести державу на новии рівень соціально-економічного розвитку, спонукало до численних інновацій у різноманітних сферах життя, зокрема в освіті.

«Інновація» в перекладі з латини означає «оновлення», «новина», «зміна». Поняття «педагогічна інновація» трактують по-різному.

В. Паламарчук вважає, що педагогічна інновація — . це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних проблем.

О. Савченко зазначає, що педагогічна інновація—процес створення, поширення нових засобів для розв'язання тих педагогічних проблем, які розв'язувались інакше.

На думку І. Єрмакова, педагогічні інновації— актуальні значущі й системні новоутворення, які виникають на ґрунті різноманітних ініціатив і нововведень, що стають перспективними для еволюції освіти та позитивно впливають на її розвиток.

Л. Даниленко вважає, що педагогічна інновація — це процес упровадження оновлених чи вдосконалених теорій та практики освіти, який оптимізує досягнення її мети. Інноваційні процеси в освіті почали формуватися в різні історичні періоди й визначали її розвиток. Вони вирізнялися творчою спрямованістю й нестандартністю підходів до навчання й виховання.

Інтерактивна міні-лекція «Бар'єри готовності педагога до інноваційної діяльності» (практичний психолог)

Упровадження нової ідеї, проекту або технології часто наштовхується на різні перешкоди або бар'єри. Вони можуть бути зовнішніми і внутрішніми.

Зовнішні бар'єри: соціальні; організаційні; методичні; матеріально-технічні.

Внутрішні бар'єри: особистісні; психологічні.

К. Ангеловський вважає, що вчителів можна об'єднати в такі групи: новатори (7 %); передові вчителі, які приймають і впроваджують новації (45 %); конформісти (погоджуються з перевіреними новаціями, але пізніше — 18 %); традиціоналісти (віддають перевагу традиційним способам навчання — 8 %); консерватори (найдовше чинять опір — 22%).

Це свідчить про те, що природа людини (педагога) різна, різні й умови, у яких вони живуть і працюють, тому й виникають психологічні бар'єри до сприйняття новацій.

Причини, які заважають особистісному виявленню творчої діяльності:схильність до конформізму; страх видатися нерозумним і смішним, у своїх судженнях; побоювання видатися надто екстравагантним у критиці чужих думок; невміння реалізовувати нові способи й форми педагогічної діяльності; недостатня розвиненість індивідуального творчого потенціалу; відсутність потреби впроваджувати нове; особистісна тривожність, невпевненість у собі, знижена самооцінка; ригідність (негнучкість мислення).

I раунд «Мозковий штурм» (практичний психолог)

Кожна команда отримує великий аркуш паперу із заданою темою «Інновація».

Завдання: записати слова-асоціації до терміна «інновація».

Через 3 хв. лідер команди робить звіт щодо мозкового штурму. Ведучий вивішує аркуші. Члени журі оцінюють відповіді.

Узагальнення теоретичних знань учителів із питань сучасних педагогічних технологій.

Ведучий пропонує закриті картки, на яких написано терміни: інновація; педагогічна технологія; концепція; метод навчання; оптимізація; гуманізм; прийом навчання; диференціація.

Завдання: лідер групи витягає картку. Через 30 с один з учасників команди дає визначення заданого поняття. Журі оцінює відповіді команд.

Мета: зняття фізичного та емоційного напруження, покращення настрою в групі.

Хід вправи. Учасникам пропонують малювати в повітрі цифри різними частинами свого тіла: 1 — намалювати носом, 2 — правим плечем, 3 — лівим плечем, 4 — правою ногою, 5 — лівою ногою, 6 — ліктем правої руки, 7 — ліктем лівої руки, 8 — правою ногою, 9 — лівою ногою, 10 — сідницями.

Цей конкурс проводять у вигляді міні-захистів технологій навчання, які використовують учителі у викладанні своїх предметів. Кожна група пропонує не більше від двох сучасних та найрезультативніших технологій.

Оформлені анотації поступово вивішують на стенді. У результаті утворюється імпровізована виставка, яку можна залишити для подальшого ознайомлення вчителів.

IV. Анкета «Готовність педагогів до впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес» (практичний психолог)

1. Як ви ставитесь до ідеї впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес:

2. З якими інноваційними технологіями ви ознайомлені?

3. Щоб упроваджувати інновації у свою практику, вам бракує:

4. За яких умов ви могли б себе максимально реалізувати:

б) у впровадженні передових педагогічних технологій;

5. Що найбільше вам заважає професійно вдосконалюватись?

6. Яка форма методичної роботи, на вашу думку, найбільш ефективна для впровадження інновацій . у практичну роботу:

б) робота в групах (відкриті уроки, круглі столи, тренінги);

Це важливий момент у завершенні методичного рингу. Ведучий надає слово членам журі, які не тільки виявляють переможців, а й висвітлюють проблеми конкурсу.

Найважливіший результат — бажання вчителів втілити технологію.

Коментарi

autohitzhw
2017-03-24 08:05:26
удалите,пожалуйста! [url=http://www.autohits.by/].[/url] s.hina.m.i.ns.k.2.0.15@gmail.com...

Ім'я: Коментар: Введіть код з малюнка [ ? ]

Компоненти пізнавальної діяльності
Логічні прийоми мислення
Загальнодіяльнісні вміння
Специфічні прийоми

Ви знаходитесь тут:

РОЗРОБКИ НЕТРАДИЦІЙНИХ МЕТОДИЧНИХ ЗАХОДІВ

Коментарi

autohitzhw