Єдиний шлях, що веде до знань – це діяльність (Б.Шоу)

Майстер-клас — це форма заняття, на якому педагог передає досвід своєї роботи через пряме коментування й демонстрацію най­ефективніших методів, прийомів, форм педагогічної діяльності, плануючи застосування їх усіма учасниками заняття.

Завдання майстер-класу:

  • виявлення педагогів, які творчо працюють;
  • публічне визнання внеску педагогів у розвиток освіти району;
  • моральне стимулювання педа­гогічних працівників;
  • поширення успішного досвіду;
  • стимулювання професійного зростання педагогів.

Майстер-клас — це:

  • ефективна форма передавання знань і вмінь, обміну досвідом навчання і виховання, централь­ною ланкою якої є демонстрація оригінальних методів опанування певного змісту за активної ролі всіх учасників заняття;
  • форма занять із педагогами, що передбачає ознайомлення, показ нових оригінальних методик з актив­ною авторською творчістю;
  • спосіб передавання педаго­гічної майстерності одного вчителя іншому й уміння педагога (автора заняття) всім учасникам знайти за­няття, при цьому самому залишатися в «тіні», розчиняючись під час спіль­ного пошуку вирішення проблеми;
  • форма заняття, у якій скон­центровано такі характеристики, як виклик традиційній педагогіці, осо­бистість учителя з новим мисленням, не повідомлення знань, а спосіб само­стійного їх опанування за допомогою всіх учасників заняття, плюралізм думок, піднесений стиль, інтерпретативна культура подання досвіду.

Майстер-клас проводять учителі вищої категорії, учителі-переможці різних конкурсів, учителі, чий досвід визнала громадськість; педагоги, які отримали рекомендації освітніх установ; групи осіб або організації, які безпосередньо ознайомлені з педа­гогічною діяльністю певного вчителя.

Майстер-класи є однією з форм професійного навчання вчителів і яв­ляють собою професійні об'єднання педагогів на чолі з учителем-майстром. У майстер-клас об'єднуються педагоги, які бажають отримати пов­ну інформацію про позитивний до­свід учителя-майстра та опанувати пропоновані їм програми, методики й технології.

Майстер-клас передбачає створення умов для повноцінного виявлення й розвитку педагогічної майстерності його учасників на осно­ві організації простору для про­фесійного спілкування з обміну досвідом роботи. Кількість занять майстер-класу визначає головний майстер.

Це може бути одне занят­тя, кілька занять поспіль або кілька " занять у певний проміжок часу. Учитель-майстер складає програму майстер-класу й планує його роботу.

Протягом встановленого терміну ро­боти майстер-класу на його заняттях можуть розглянути кілька напрямів. діяльності вчителя-майстра.

Кіль­кість учасників майстер-класу може коливатися від 10 до 30 осіб.

Методи роботи:

  • представлення системи уроків з урахуванням заздалегідь визна­ченого плану;
  • робота з дорослими; коли демонструють Методи та прийоми ефективної роботи з учнями;
  • вивчення результатів діяльнос­ті вчителя-майстра та його учнів;
  • самостійна розробка слухачами власної моделі уроку за методикою або технологією вчителя-майстра;
  • спільне моделювання уроку;
  • відвідування й аналіз відкритих уроків учителя-майстра та учасників майстер-класу;
  • круглі столи; дискусія за ре­зультатами занять тощо.

Критерії добору матеріалу й ведучих для майстер-класу:

  • актуальність пропонованої проблеми або дослідження;
  • практична значущість резуль­татів реалізації поданої програми (проекту) для педагогічної системи району;
  • технологічність і новизна роз­робленої вчителем або адаптованої методики;
  • спрямованість проекту дослі­дження або програми Майстер-класу на підвищення рівня професійної компетентності та особистісний розвиток педагога;
  • здатність учителя до глибокої професійної рефлексії свого до­свіду;
  • уміння педагога моделювати зміст навчання та обґрунтувати обрані, методи, прийоми й форми організації освітнього процесу.

Увага! Поки ідею не апробовано, її не можна пропонувати для май­стер-класу.

Вимоги до опису педагогічного досвіду:

  • джерело успішності у викла­данні;
  • обґрунтування актуальності проблеми педагогічного досвіду;
  • опис основної ідеї та резуль­тативності досвіду, трудомісткості, умов його реалізації;
  • опора на педагогічні або психолого-педагогічні теорії;
  • інформативність і логічна завершеність опису досвіду, зро­зумілість і використання цього на практиці;
  • формулювання теми пропо­нованого майстер-класу.

Додатки до опису досвіду роботи яскраво представляють описаний до­свід, методичні розробки, алгоритми навчальної діяльності школярів або поетапних дій учителя, структурно-логічні схеми, таблиці, зразки дидак­тичних матеріалів і діагностичних робіт, завдань, зразки підсумкових робіт учнів, відеозапису уроків тощо.

Програма майстер-класу

  1. Тема майстер-класу.
  2. Обґрунтування актуальності теми, головної ідеї, яку запропо­новано для розгляду досвіду.
  3. Мета й завдання майстер-класу.
  4. Зміст занять майстер-класу за етапами.
  5. Методи й прийоми роботи ве­дучого майстер-класу зі слухачами; форми занять, подані в майстер-класі (можна подати алгоритм по­слідовних дій педагога з презентації свого досвіду і з навчання учасників майстер-класу).
  6. Кількість годин на всю про­граму майстер-класу й на кожне його заняття.
  7. Прогноз результатів роботи учасників майстер-класу.

Примітка. У разі пропозиції кількох напрямів (тем, програм) роботи майстер-класу автор-претендент представляє кожну програму відповідно до вищезаз­начених вимог.

Перший етап — початок, мо­тивація творчої діяльності кожного. Це може бути апеляція до асоціатив­ного та образного мислення, завдання навколо слова, предмета, малюнка, спогади, історичні сюжети... Голо­вне —ситуація несподіванки для учас­ників, загадковість і обов'язковий особистісний початок майстра.

Другий етап — робота з мате­ріалом та обладнанням: з текстом, фарбами, звуками, природним матеріалом, картою, картиною. Це «деконструкція»: перетворення матеріалу на хаос, суміш явищ, слів, подій тощо. Потім відбувається «ре­конструкція» — створення «свого» світу: тексту, малюнка, закону, тобто «винайдення велосипеда».

Третій етап — співвіднесення своєї діяльності з діяльністю інших. Подання та інтерпретація проміжних результатів і остаточного результату своєї праці. Самооцінювання та самокорекція (цей етап пронизує всі інші).

Четвертий етап — «розрив» як осяяння, нове бачення предмета, перехід до нового усвідомлення предмета. «Розрив» — це кульмі­нація творчого процесу й майстерні творчого вчителя.

П'ятий етап — це рефлексія. Важливі не оцінні судження «це до­бре», «це погано», а аналіз своєї думки, почуття, знання, світовідчуття, своєї таємниці та секрету пізнання.

Рефлексія

  1. Мета приходу на майстер-клас.
  2. Що взяв корисного та цікавого?
  3. Чи хочеться щось відзначити?

Кiлькiсть переглядiв: 6704

Коментарi