ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ

1. Напрями психологічного супроводу

Психологічний супровід нетрадиційних форм методичної роботи в школі передбачає активну участь практичного психолога в їх підготовці й безпосередньому проведенні.

Психолог виконує низку завдань за напрямами діяльності психологічної служби школи.

Психодіагностика. Психологічні дослідження за замовленням, для «об'єкта» або за власною ініціалізацією психолога, через ці «об'єкти».

Психодіагностику психолог може проводити заздалегідь у процесі підготовки методичного заходу (інструментарій визначається темою, проблемою, що буде розглядатися), а також безпосередньо під час його проведення (експрес-діагностика або міні-діагностика).

Мета експрес-діагностики — у мобільному режимі провести дослідження, отримати результати й використати їх у роботі. Завершальним етапом психодіагностичного дослідження може бути проведення психологічно-педагогічної експертизи ефективності використання нетрадиційних форм методичної роботи.

Психологічне консультування. Розробка психолого-педагогічних рекомендацій, що випливають із результатів психодіагностичного обстеження.

Психологічна просвіта. Полягає в поясненні результатів психологічних досліджень, формуванні в педагогів потреби в психологічних знаннях, бажанні використовувати їх у роботі зі школярами або в інтересах розвитку своєї особистості. Ознайомлення з психолого-педагогічною літературою, з новими досягненнями психолого-педагогічної науки.

Психологічна підтримка. Полягає в поліпшенні взаємин між учасниками педагогічного процесу, що передбачає: наявність спільної особистісно значущої мети; чітко сформульовані мета й завдання співпраці; ретельне вивчення колективу (міжособистісних стосунків, стилів спілкування, особистостей та їхніх проблем); роботу над мотиваційно-ціннісними орієнтаціями членів колективу; психологічно обґрунтоване застосування форм і методів роботи (проведення методичних заходів, розподіл навантаження, проведення й обговорення уроку мають відбуватися з урахуванням того, чи достатньо психологічно комфортно це відбувається); дотримання психологічно сприятливого контролю, оцінювання й заохочення діяльності вчителя; наявність спільних та особистих інтересів і захоплень, спільний відпочинок.

Корекційно-розвивальна робота під час проведення методичного заходу шляхом застосування тренінгу, його елементів та інтерактивних технологій, які в процесі роботи дають змогу залучити не тільки інтелект, досвід, свідомість людини, а і її почуття, емоції, інтуїцію, вольові риси, тобто цілісну особистість.

Під час проведення нетрадиційних методичних заходів психолог може виступати в ролі ведучого. Оскільки він має особистий досвід участі в тренінгових заняттях, то може якнайкраще реалізувати інтерактивні форми роботи, які спрямовані на максимальну активізацію практичної діяльності вчителів, і робить їхню спільну роботу активно-творчою та динамічною.

2. Методи психотехнічної роботи

2.1. Тренінг як форма методичної роботи

Ефективною формою методичної роботи став тренінг (може використовуватись як інтерактивний прийом під час проведення семінару).

Тренінг (англ.) — спеціальний тренувальний режим, це форма інтерактивного навчання, що дає змогу учасникам закороткий час не тільки засвоїти знання, набути нових навичок і змінити ставлення до певних стереотипів, а й закласти основи нових підходів до розв'язання педагогічних ситуацій. Тренінг дає змогу використовувати досвід учасників, стимулює діалог між учасниками й дає можливість критично аналізувати організаційні та системні причини проблем, що виникають у навчально-виховній діяльності.

Тренінг як метод психотехнічної роботи ґрунтується на активізації здатності вчителя до розвитку.

Мета тренінгу полягає в тому, щоб створити учасникам умови для повноцінного спілкування, змоделювати такі ситуації, у яких: зникає страх перед самостійними висловлюваннями; розвивається готовність прийняти й надати допомогу в потрібній ситуації; розвивається вміння аналізувати свої вчинки й події, усвідомлювати своє ставлення до світу; формується вміння цінувати свою й чужу роботу; закріплюється почуття радості від спільної праці й творчості.

Тренінг має чітку структуру:

1. Вступна частина: вступ, знайомство, правила, очікування.

2. Основна частина: оцінювання рівня поінформованості про проблему та експрес-опитування, актуалізація проблеми, інформаційне повідомлення, розвиток практичних навичок.

3. Завершальна частина: рефлексія, завершення роботи.

Блокова структура тренінгу (інформація — взаємодія — сприйняття) дає змогу послідовно виробити в кожного учасника вміння знаходити своє місце в груповому рішенні, за необхідності брати на себе роль лідера, адекватно оцінювати ситуацію, надавати допомогу й підтримку іншим учасникам групи.

Використання тренінгу в методичній роботі сприяє: розвитку в учителів психологічної культури самопізнання та рефлексії; покращенню міжособистісної інтеракції, комунікації та перцепції з усіма учасниками навчально-виховного процесу; створенню сприятливих умов для професійної та особистісної самореалізації й самоактуалізації.

З метою створення умов для розгортання повноцінного діалогу в групі учасники приймають правила роботи групі. Правил не повинно бути надто багато (не більш ніж 8—10). Вони можуть бути продемонстровані аудиторії на плакатах або за допомогою технічних засобів.

Важливі правила: кожен учасник має можливість висловитися, якщо в нього є бажання; всі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними; обговорюють ідеї, пропозиції, а не людей, що їх висловили; всі учасники роблять зауваження стисло й по суті; кожен учасник, навіть захищаючи свої погляди, відкритий для сприйняття чужих ідей, думок та інтересів інших учасників; усі розбіжності, конфлікти, що виникають під час роботи, розв'язують мирним шляхом з урахуванням інтересів учасників і правил роботи; всі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу.

2.2. Використання інтерактивних методик

Нетрадиційні форми методичної роботи тісно пов'язані з використанням інтерактивних методик. У психологічному супроводі інтерактивні технології допомагають розв'язувати питання психологічної освіти, психологічної профілактики, психокорекції. Серед багатьох сучасних форм і методів інтерактивного навчання пропонуємо вашій увазі ті, які стали ефективними в нашій роботі.

Інтерактивна міні-лекція

Невелике інформаційне повідомлення ведучого на конкретно поставлену тему. Для підсилення інтерактивності можна ввести у виступ елементи діалогу, ставлячи запитання й одержуючи від аудиторії відповіді, зокрема й несподівані. У такий спосіб можна активізувати інтерес і привернути увагу учасників, опертися на їхній досвід. Можна прокоментувати деякі відповіді негайно або пізніше в процесі виступу чи тренінгу. Запитання й відповіді дають можливість оцінити підготовленість і сприйняття аудиторії.

Як наочність можна використати схеми, креслення, таблиці, малюнки, відеозаписи, будь-які предмети, що стосуються теми виступу. Тут діє принцип «краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Корисно, якщо перед очима слухачів постійно є план виступу, ключові тези, поняття. Це слугуватиме своєрідною підказкою для лектора й водночас підсилить контакт зі слухачами.

Колаж

Слово «колаж» походить від французького collage — наклеювання. Матеріали для виготовлення колажу: папір формату А-4, А-3, А-1, ножиці, різноманітні журнали, клей. Виготовляти колажі можна індивідуально або в малих групах. Колаж передбачає велику свободу автора у виконанні роботи. Головне в колажі — подати свої думки, ідеї, свій погляд і своє розуміння теми.

Колаж — це своєрідне запрошення до розмови з приводу певної проблеми. Головне — сформулювати тему так, щоб вона зачіпала учасників, давала простір для фантазії, виявляла різні погляди й думки, але водночас не актуалізувала б глибинні особистісні переживання. Колаж розширює творчі можливості учасників тренінгу, розвиває вміння різними засобами виражати свої почуття й думки, дає змогу виявити оригінальність і унікальність особистості учасників, загалом розширює межі бачення людини.

Під час обговорення один представник від кожної групи розказує, як у них тривав творчий процес, які ідеї і за допомогою яких художніх засобів було втілено в колажі. Інші члени групи можуть доповнювати, уточнювати сказане.

У чому полягає терапевтичний ефект застосування техніки «колаж»? Під час колажування діагностика й терапія відбуваються одночасно.

Позитивні ефекти використання техніки колажу:вивільнення від напруження, емоційна розрядка, катарсис; підвищення самооцінки учасників групи; розвиток схильності до аналізу продуктів власної творчості; орієнтація на інсайт; можливість усвідомлення певного досвіду й глибоких психологічних змін; усвідомлення й інтеграція набутого досвіду; розвиток творчого потенціалу.

Рольова гра

Рольові ігри поряд із творчими завданнями, груповими дискусіями, роботою в малих групах є основним прийомом на інтерактивних заняттях. У рольовій грі учасникам пропонують «зіграти» іншу людину або «розіграти» певну проблемну ситуацію. Для позначення методик цього типу використовують близькі назви (імітації, ділові ігри, моделювання).

Ці методики сприяють розвитку навичок критичного мислення, комунікативних навичок, навичок розв'язання проблем, відпрацювання різних варіантів поведінки в проблемних ситуаціях, вихованню розуміння позиції інших людей.

Дискусія

Дискусія — з лат. означає дослідження, колективне обговорення суперечливого питання, обмін думками, ідеями між кількома учасниками.

Мета дискусії — виявити відмінності в розумінні питання й у товариській суперечці встановити істину, дійти спільної думки. Дискусії можуть бути вільними й керованими. Дискусія є доцільною та ефективною тоді, коли вона виникає на базі знань учасників із досліджуваної теми.

Завдання дискусії: поглиблювати знання слухачів із досліджуваної теми; виявити суперечливі питання; розвивати вміння аргументовано обстоювати свою думку, уважно вислуховувати думки опонентів; формувати й розвивати культуру обговорення суперечливих питань.

Мозковий штурм

Мозковий штурм починається з того, що всім пропонують поділитися ідеями, які спали на думку з приводу обговорюваної проблеми. Один із головних принципів мозкового штурму — свобода думки, метод мозкової атаки, припускає, що кожна людина має творчі здібності, але певні внутрішні та зовнішні чинники не дають їй змоги повною мірою використовувати свій творчий потенціал. У процесі мозкового штурму всі обмеження усуваються, і потенціал може бути використаний повністю. На першій стадії не має бути ні зауважень, ні критики.

Правила мозкового штурму: кожен може вільно висловлювати пропозиції; учасники висловлюються по черзі, точно й стисло; будь-які пропозиції приймають і схвалюють учасники; ведучий записує всі пропозиції; не можна критикувати й коментувати пропозиції; можна розвивати попередні ідеї.

Робота в малих групах

Робота в малих групах дає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співпраці, міжособистісного спілкування (зокрема, оволодіння прийомами активного слухання, вироблення загального рішення).

Роботу в групах варто використовувати, коли потрібно розв'язати проблему, з якою важко впоратися. індивідуально, коли у вас є інформація, досвід, ресурси для взаємного обміну, коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.

Рефлексивні коментарі

Рефлексивне коментування провадять із метою проаналізувати результати, виокремити позитивні сторони, а також вказати на помилки, неточності і шляхи їх виправлення.

Обговорюючи дії колег, слід намагатися враховувати такі рекомендації: дати змогу тому, кого критикуєте, спочатку самому оцінити себе; в ставитися з повагою до всього, що робить ваш колега; знайти успішні рішення в діях колеги й повідомити йому про його досягнення; схвалювати творчий підхід, самостійні знахідки, несподівані рішення; не забувати, що єдиного правильного підходу, поведінки немає, що можливі й інші варіанти; висловлюватися стисло й точно.

Вправа «Мікрофон»

Дає змогу всім сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропозицію.

Правила проведення цієї роботи:говорити має лише той, у кого «символічний» мікрофон; подані відповіді не коментують і не оцінюють; коли хтось висловлюється, інші не мають права переривати, щось говорити, вигукувати з місця.

Вправа «Очікування» дає змогу учасникам чи то тренінгу, чи то семінару усвідомити особисті очікування від заняття, скоригувати план роботи відповідно до очікувань. Вправу «Очікування», як правило, використовують на початку заняття та по його завершенні з метою визначити, наскільки виправданими були очікування кожного учасника. Варіанти цієї вправи можуть бути різними. Ви їх зустрінете в наших розробках методичних заходів.

У методичних розробках ви також побачите вправи на: привітання, активізацію, використання музичного супроводу.

2.3. Підготовка до проведення нетрадиційних методичних заходів

Успіх проведення нетрадиційних методичних заходів залежить від організації та «долучення» членів колективу до підготовки. Підготовчий етап бажано розпочати не пізніше як за місяць до проведення заходу.

Підготовчий етап передбачає: попереднє інформування колективу про тему, мету, умови, завдання та дату проведення заходу; створення інформаційного куточка, у ньому розміщуються оголошення, завдання, умови, списки рекомендованої літератури; визначення проблеми; в вивчення проблеми; виставку матеріалів та необхідної літератури в методичному кабінеті; підготовку матеріального забезпечення заходу — табличок із назвами команд, карток із завданнями, необхідних таблиць, схем, призів; проведення психодіагностичних досліджень; консультування учасників, надання їм певної допомоги; формулювання рекомендацій; засідання членів журі з метою обговорення умов, єдиних вимог та критеріїв оцінювання конкурсів.

Кiлькiсть переглядiв: 833

Коментарi